Постанова ВГСУ від 14.10.2014 року у справі №5015/1763/12

Друк

Пошук

226

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 5015/1763/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" - арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-авто"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014у справі № 5015/1763/12 господарського суду Львівської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"доВідкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-авто" - Нєнов Д.І., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" - Тунік Г.В., Яцук С.В., від Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" - Шевчук О.С., Циганков А.І.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12 вимоги апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-авто" та Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" задоволено частково, постанову господарського суду Львівської області у справі № 5015/1763/12 від 05.02.2014 скасовано. Справу № 5015/1763/12 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" передано на розгляд до господарського суду Львівської області на стадію розпорядження майном боржника.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12 скасувати, постанову господарського суду Львівської області від 05.02.2014 у справі № 5015/1763/12 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 16, 22, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 101 ГПК України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, розпорядник майна ВАТ "Прикарпатпромарматура" - арбітражний керуючий Босак О.Є. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12 скасувати, постанову господарського суду Львівської області від 05.02.2014 у справі № 5015/1763/12 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 8 ст. 16 та ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 101 ГПК України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ва-авто" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12, в частині направлення справи про банкрутство для продовження розгляду її в суді першої інстанції зі стадії розпорядження майном скасувати, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 17, 22, п. 11 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 80, п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 04.05.2012 за заявою ТОВ "Експансія" порушено провадження у справі № 5015/1763/12 про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2012 у справі № 5015/1763/12 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Босака О.Є., та зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих засобів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.2012 у справі №5015/1763/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 касаційну скаргу ВАТ "Прикарпатпромарматура" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 у справі №5015/1763/12 залишено без змін.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура" опубліковано в газеті "Голос України" № 140 (5390) від 02.08.2012.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.11.2013 у справі № 5015/1763/12 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів в наступних розмірах:

- вимоги першої черги на загальну суму 56 688 864,69 грн. в т.ч.: ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (вимоги забезпечені іпотекою) - 56 032 714,69 грн.; ОСОБА_10 (вимоги забезпечені іпотекою) - 656 150,00 грн.;

- вимоги другої черги на загальну суму 1 498 355,72 грн. в т.ч.: Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова - 1 498 355,72 грн.;

- вимоги третьої черги відсутні;

- вимоги четвертої черги на загальну суму 7 367 384,55 грн. в т. ч.: ТОВ "Ва-авто" 884 045,14 грн.; ЗАТ "Бізнес-центр "Підзамче" 5 643 533,83 грн.; ТОВ "Експансія" - 839 805,58 грн.;

- вимоги п'ятої черги відсутні;

- вимоги шостої черги на загальну суму 331 127,26 грн. в т.ч.: Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова - 331 127,26 грн.

Судом першої інстанції в постанові про визнання боржника банкрутом встановлено, що згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 22 листопада 2013 комітетом кредиторів одноголосно обрано голову комітету кредиторів - ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", а також заслухано звіт розпорядника майна ВАТ "Прикарпатпромарматура" та прийнято його до відома.

Також, господарським судом встановлено, що за результатами обговорення, члени комітету кредиторів дійшли висновку про недоцільність продовження процедури розпорядження майном у зв'язку із тим, що боржник із наявними активами не зможе відновити платоспроможність, яка б дозволила в розумні строки погасити вимоги конкурсних кредиторів. Крім того, комітет кредиторів виходив з того, що відсутні пропозиції про укладення мирової угоди чи санації боржника.

Комітет кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура" прийняв рішення про звернення до господарського суду Львівської області у справі № 5015/1763/12 з клопотанням про визнання боржника - ВАТ "Прикарпатпромарматура" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" арбітражного керуючого Босака О.Є. (протокол зборів комітету кредиторів від 22.11.2013).

Постановою господарського суду Львівської області від 05.02.2014 у справі № 5015/1763/12 ВАТ "Прикарпатпромарматура" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" призначено арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича.

Постановою суду першої інстанції встановлено, що розпорядник майна надав господарському суду звіт про проведену роботу, яким повідомив суд, що 22.11.2013 скликано збори кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Постанова суду першої інстанції від 05.02.2014 мотивована тим, що з часу опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура" в газеті "Голос України" № 140 (5390) від 02.08.2012 пропозицій щодо санації боржника, укладення мирової угоди не надходило, доказів погашення вимог кредиторів станом на час слухання справи в суді боржником не надано.

Також суд першої інстанції встановив, що до реєстру вимог кредиторів включено вимоги кредиторів на загальну суму 65 885 732,22 грн., боржником не надано господарському суду доказів достатності активів для погашення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 3-1, 16, 22, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглянувши клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у відсутності пропозицій щодо санації боржника, суд першої інстанції дійшов висновку про неспроможність боржника ВАТ "Прикарпатпромарматура" відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, та про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Щодо призначення ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" арбітражного керуючого Босака О.Є., господарський суд встановив, що арбітражним керуючим Босаком О.Є. подано заяву про надання згоди на призначення його ліквідатором у справі № 5015/1763/12 про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура", до якої долучено копію свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1103, видане Міністерством юстиції України 04.07.2013, копію договору страхування відповідальності арбітражного керуючого, інформаційну довідку про арбітражного керуючого та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності, керуючись ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення заяви арбітражного керуючого Босака О.Є. та клопотання комітету кредиторів щодо призначення його ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ТОВ "Ва-авто" та ВАТ "Прикарпатпромарматура" звернулись із апеляційними скаргами до Львівського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що подані арбітражним керуючим Босаком О.Є. звіти про проведену роботу, зокрема, від 04.12.2013, 20.12.2013, 14.01.2014 та 04.02.2014 не містять аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, аналізу активів та пасивів боржника, співвідношення їх з кредиторськими вимогами боржника, тощо.

27.03.2014 арбітражним керуючим Босаком О.Є. подано до Львівського апеляційного господарського суду доповнення до заперечення на апеляційні скарги, в якому він просив суд долучити до матеріалів справи звіт про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ВАТ "Прикарпатпромарматура" складений Приватним підприємством "Каштан ЛВ" станом на 31.12.2013.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вищезазначений звіт суду першої інстанції не надавався, при винесенні оскаржуваної постанови ним не аналізувався, а саме, судом не здійснено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, не надано аналізу активам та пасивам боржника, їх співвідношенню з кредиторськими вимогами, що дало б можливість дійти до висновку про наявність чи відсутність підстав для винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є передчасним та прийнятим при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", розпорядника майна ВАТ "Прикарпатпромарматура" - арбітражного керуючого Босака О.Є. та ТОВ "Ва-авто" підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 спеціального Закону, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 8 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що враховуючи зазначені приписи спеціального Закону, подання клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів та вважає, що господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головою комітету кредиторів подано до господарського суду клопотання від 04.12.2013 про визнання боржника - ВАТ "Прикарпатпромарматура" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" Босака О.Є.

Дослідивши клопотання голови комітету кредиторів, суд першої інстанції із протоколу зборів комітету кредиторів від 22.11.2013 встановив, що 22.11.2013 проведено засідання комітету кредиторів у справі № 5015/1763/12 про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура", на якому комітет кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура" прийняв рішення про звернення до господарського суду Львівської області у справі № 5015/1763/12 з клопотанням про визнання боржника-ВАТ "Прикарпатпромарматура" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та про уповноваження голови комітету кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура"" - ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" - Ніштука Т.Я. підписати та подати до господарського суду Львівської області у справі № 5015/1763/12 клопотання про визнання боржника - ВАТ "Прикарпатпромарматура" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначити ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" Босака О.Є.

Також господарський суд в постанові від 05.02.2014 встановив, що з часу опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура" в газеті "Голос України" № 140 (5390) від 02.08.2012 пропозицій щодо санації боржника, укладення мирової угоди не поступало, до реєстру вимог кредиторів включено вимоги кредиторів на загальну суму 65 885 732,22 грн., а доказів погашення вимог кредиторів станом на час слухання справи в суді, як і доказів достатності активів для погашення вимог кредиторів, боржником не надано.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 34 ГПК України визначено принцип належності та допустимості доказів, та встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 16.07.2014 встановив, що 27.03.2014 арбітражним керуючим Босаком О.Є. подано до Львівського апеляційного господарського суду доповнення до заперечення на апеляційні скарги, в якому він просив суд долучити до матеріалів справи звіт про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ВАТ "Прикарпатпромарматура" складений Приватним підприємством "Каштан ЛВ" станом на 31.12.2013.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суд апеляційної інстанції, всупереч приписам ст.ст. 43, 101 ГПК України, справу по суті повторно не розглянув, не виправив недоліки розгляду справи в суді першої інстанції, а саме, невмотивовано ухилився від надання правової оцінки та аналізу поданому розпорядником майна звіту про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Також колегія суддів апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43, 101 ГПК України, переглядаючи справу в апеляційному порядку не надала правової оцінки всім в сукупності обставинам справи, в тому числі і тим, що були встановлені судом першої інстанції в постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Львівський апеляційний господарський суд передавши справу на розгляд суду першої інстанції, в порушення вимог ст. 101 ГПК України, не надав оцінки доводам арбітражного керуючого Босака О.Є. викладеним в доповненнях до заперечення на апеляційні скарги, в частині необхідності долучення на стадії апеляційного розгляду до матеріалів справи звіту про фінансовий аналіз боржника, та не з'ясував в постанові підстави, якими заявник обґрунтував неможливість подання звіту про фінансовий аналіз суду першої інстанції (т. 12, а.с. 158-159).

Відповідно до вимог ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначені статтею 103 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з мотивувальної частини оскаржуваної постанові, вважає, що у суду апеляційної інстанції, в даному випадку, було відсутнє право передавати справу про банкрутство на розгляд до господарського суду з підстав недослідження певних доказів та документів, суд другої інстанції невмотивовано, в порушення вимог ст. 101 ГПК України, ухилився від надання правового аналізу поданому розпорядником майна звіту про фінансово-майновий стан боржника, не виправив недоліки та неповноту розгляду справи в суді першої інстанції, а також, в порушення ст. 43 ГПК України, не надав у повному обсязі оцінки доводам та правовим висновкам, що викладені в постанові господарського суду.

Суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12 підлягає скасуванню, а справа передачі на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" - арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-авто" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 5015/1763/12 скасувати. Справу передати на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк

Популярні новини